43
Юрій Буряк
Пливла
щука з Кременчука,
а ми пливли назустріч
на теплоході, ніч була, і металевих
сходів під п’ятами пружинили пластини,
ілюмінатори світилися і там
дівочі спини голі під душем і крізь пару
привиділися нам; отак на шару і такий стриптиз;
колега наш, причетний до мистецтва,
що заглядав у рота до ерота, знавець його (ерота чи мистецтва?),
тримався за штани як онаніст
й півщелепи, що добре було видно в профіль,
відвисло на обідок віконця круглого, де збоку
висів червоний вогнегасник, мистецтвознавець
вважав себе елітним профі по бабах,
і, як сатир, чи як бабак, дивився на наяд-десятикласниць,
що їхали в Полтаву на екскурсію
і в душовій стояли, мов лошиці в стайні, в ряд
вишикувані, з краплями на плечах,
з краплинками сріблястими на кущиках
в паху.
Так починався ранок мандрів,
а на борту
був ранній вечір.
Наш мокрогубий спец відповз із вогнегасником в каюту,
де, мабуть, пережив напасть натхнення люту.