104

Юрій Буряк

Вікно на першому поверсі, де жив Романушко,

на розі кав’ярні – там Володя Бублик

посвячував мене в тонкощі ловлі окуня на мормишку

і збиралася театральна публіка,

вулиця, що веде тепер до синаґоґи, до “Золотої Рози”,

яка (вулиця) назву мала Барикадної,

де наспівував гастролер із Пітера “Койфшен, койфшен папіросен”

і де ти виходила із коханцем з вранішнього парадного.

Хрест на светрі після Різдва, плац воєнки – “раз-два”,

де трамвай рипучий згори летить, як ридван,

і везе танцівницю з палацу Потьомкіна,

де наметано жилку на Євгенову дригалку

і агент KGB гоголь-моголь розмішує, т. б. м., соломкою,

занотовуючи в досьє, як піймати сома під кригою.