115

Юрій Буряк

Радіо змовкло, раціо увімкнулось: екватор

життя перейшла субмарина й накрила уранова хмара,

на обрії виник герой, за сумісництвом евакуатор,

і почала з красуні вилущуватися почвара;

поряд з героєм з’явилися полукровка і авіатор,

другий прилетів на винищувачі аж з Ірако-Ірану

і літав над Дрюківкою усю ніч, ліквідатор,

і з вечора, звечора аж до рана, до звання ветерана…

Дика груша осипалась, глід одквіт,

усіх зайців постріляно, здох дикий кіт,

який знав усе й виглядав з бур’янів,

наркомани весь мак покосили в городі,

на мутацію приречені барани

щось поліпшували (що?) в породі.