126

Юрій Буряк

57-й рік, телевізор “Заря”

на дубовій тумбі, тема – космос:

літають у небі собачки, в родині пролетаря

під голкою патефона – Утьосова тихий голос;

день народження Сталіна злітає з календаря,

стрілку годинника на кремлівській вежі обертає Хронос,

проти якого – ніщо воля годинникаря.

Дід розтирає в долоні зелений колос,

ще діють млини і гудуть вітряки,

жорна працюють і борошно сиплеться вниз,

лантуха дід на бідку вантажить, із

млина мельник виходить: “Здорові були, Буряки!” –

каже й діда вітає за руку. Хмари пливуть, віки,

і тануть, як у криївках останні бойовики.