145

Юрій Буряк

Літоб’єднання

Сходилися на нього з усього міста

селюки і євреї російськомовні,

зліплені, хоч як це дивно, всі із одного тіста,

принаймні, так вважали, невиліковні,

група особливого нагляду кришталево чиста;

вірші підлітків і діда, котрий ледве човгав;

парфуми забивали сморід і запах дусту,

коли прозу читали нудно і довго;

сірими вечорами йшли до кав’ярні “Айсберг”

або знаходили іншу, менш романтичну кнайпу;

розходилися – кому в центр, кому на околиці,

хто самотою, хто з поеткою екзальтованою,

яку шокували поведінкою невмотивованою,

розмовляючи з ліхтарями просто посеред вулиці.