151

Юрій Буряк

В аудиторіях ДДУ,

де Фролова і Томашук,

я себе-юнака знайду.

Джеб і хук –

моя мрія, тенісний корт;

реагую на звук –

хай захеканий хорт

від суспільних наук

нарікає на нюх,

я кохаюсь на ню,

і Камо – це мій друг,

а Сосо – навпаки,

брук дорожчий за друк,

і думки – набакир.

О, Камю…