170

Юрій Буряк

“Ув’язати себе в космічний рух земної осі

і долучитися тіла зоряного Стрижня”

в механічному обертанні менделєєвських чудасій,

у геологічний час зіскочити в тижня

день вихідний, і протнути в авто океанський шельф,

перетнути щелепи тиранозавра,

до оракула в степ, як на прощу в Дельф

храми з ойкумени, і все це – завтра.

А днесь ув’язати себе в обертанні знарядь ледь зримих

і громаддя осі з полюсами то молодшими, то старими

з пелюстками сфер і німбів навколо планет,

мов кит планктон, всотуючи речовину

мислячої матерії, в океанарії степу йдеш (іти) по дну,

вмикаючи для початку дао-потоки й ковтаючи тромбонет.