22

Юрій Буряк

Якби не було його, Гаррі Томаша Масарика,

по-перше, чехословацькі легіонери не відвоювали б своєї вітчизни

і чехи в Австро-Угорщині лишилися б яничарами,

і їх би, можливо, досі, як сорбів, ніхто б не визнав.

Якби не було його, Гаррі Томаша Масарика,

по-друге, не було б інституцій подєбрадських і Празького університету,

де “недобитки” уенерівські, себто цвіт української армії,

(etc. нації) не був би огранений, як алмаз, в науковця, прагматика і поета.

Не було б Томаша Масарика – не було б Закарпатської України,

формації з українським державним досвідом; таким чином,

жаль Скоропадського і Петлюру, не було в нас Пілсудського чи Масарика

ані свого Маннергейма, чому ж ми такі мазепи?

Всі мають нормальні держави, а ми перманентно сваримось (хозаримось)

і проходимо вкотре ті ж самі, що і тоді, лікнепи.