242

Юрій Буряк

Напівамурський пляж, наполовину острів

І водограї, набережна, міст,

Який згорів, і насип, де, як постріл

Свисток локомотива, де між гнізд

Осиних красуні у садках із божевіллям

Бузку, Амур і Воронцовка, баяніст

І гра не на життя у віст, дозвілля

Якихось місок, тьолок, просто п…

З Дніпра, потоки вітру Дніпрового,

Міст обвалився, на мосту нікого,

А біля бару ждуть, і за борги

Когось там розпинатимуть, і криком,

На чайок схожим, злучать береги

Між мною і забитим чоловіком.