254

Юрій Буряк

Пам’ятаю, це був Севастополь:

хібара висіла над урвищем,

рифлена черепицею, автобус

з екскурсантами, себто юрбище

роззяв героїчне минуле

вивчало, вичавлених дорогою

в океанарії акула

була їм пересторогою…

завісою залізною

завішені, розлізлися,

порозлазились містом слави

і надибали той пейзаж

із хібарою, над розламом

скелі в кримський ханат аж.