28

Юрій Буряк

Смерть поета (2)

Часом я зустрічав його і щоразу з новою, молодшою,

старого поета, що успадкував звання Велимира;

і хоча всі, порівняно з Велимиром, тоді видавалися вошками,

цей мені малювався чимось на взір кумира.

Таким він, мабуть, і був, бо ані клептомана

слава, ні навіть гучний резонанс після пожежі в готелі

“Росія”, коли його з молодою коханкою команда

пожежників підняла майже голого із постелі,

і слава засяяла потужніше за Велимира корону,

коли він, старий, із музою на матраці із поролону,

мов у крутому порно, просяяв на всю Москву,

не перешкодили тому, щоб у Києві поетові не пощастило:

після якоїсь вечірки він сам пішов у мокву,

а вранці загорнуте в шубу знайшли його мертве тіло.