330

Юрій Буряк

Геометричний ангел степового смерчу

Вершиною конусу крає землю,

А основою охоплює темінь,

Раз по раз блискавка смерком

Розриває конічну вершу

І запалює свічі в термах –

З дощу і зірок поземку

Опускає на місто мертвих.

Першослово, з якого почато Святе Письмо,

Літерами-зірками утворює повісмо,

Першоудар потопу руйнує храми,

Ангел степового смерчу вгору

Підіймає місто з нібито-нами,

Горло Бога рокоче з крапельниць мандрагори.