4

Юрій Буряк

У селі на Орілі 23 роки тому

Ти в тільняшці, джинсах, на велосипеді.

Я їду до тебе, немов додому,

І опиняюся на невідомій планеті.

На столі під дичкою склянка рому,

Губна помада на товстій сигареті.

Ти вибігаєш з веранди і гукаєш… Рому,

А мене звуть Юра, і я в тебе третій,

Мабуть, за цей нівроку щасливий тиждень,

Черешні усі вже збито, лишилися вишні.

Я повертаю ровер і прямую на десять

Років назад, де тебе ще нема –

Де немає жінки, яку звуть Леся,

А є дівчинка, що лишилася вдома сама.