57

Юрій Буряк

Хронос вільного лету на пси перевівсь

хронососа в комп’ютерній клітці,

як земна відцентрована вісь,

як хлоп’яцтва кліше у солідному віці.

Марно з Хроносом гратися в піжмурки, там,

в мережі Інтернету, де ногу зламав програміст,

мертвий штиль мертвизни, присвяти хоч котам

те, що Хронос зжирає, як тля баракудовий лист.

Над проваллям віків на хребті крижанім хронофаг

і на піках вершин вмерзлі в кригу тіла горопах.

Марно ждати плодів, не пора визначати по гронах,

що досягнуто, що – сніг вершини і порох.

У комп’ютерні нетрі затягує Хронос.

Ждуть коти на подвір’ї, а ти замерзаєш у горах.