96

Юрій Буряк

Отримати хотів би еліксир,

змішати реальгар з аурипігментом

тягучості натури і краси

тієї шкіри, що блищить безсмертям,

від справ людських стояв би оддалік

і тішився б на самоті моментом,

з якого починається той лік,

що нескінченним часом перманентно

заповнює колодязі душі,

як свідчать предки Мао й Чан Кайші.

Вже перегнати в розчини з цинобри

готовий, мов алхімік з Хуанхе,

я дні земні, що гинуть, аки обри,

що їх я вже давно послав на хе.