11

Юрій Буряк

Тебе

лиха водила

після виходів у світ

книжок, відстежували

кожен крок, попереджали,

несучи в прозорому пакеті “шмайсер”;

вбивали по дорозі додому від морозів

лютих з дитинства постраждалі; заносили

до чорних списків (на скрижалі); майстер?

Так, майстер уникати смерті, йти крайкою

й понад бар’єром; зеро чи зеро?

Ти як тавро на черепах убивць поетів;

а зараз – погляд отупілий,

рубильник визначає напрям зору;

дивися, з ким ти –

із прозору між кронами дерев –

ти опустився до продажних стерв,

до сифілітичок і спідоносиць

пропащих. Аще

ти бачиш, Всезнавче?

Полощеш небо.

Прощаєш

аще.