40

Юрій Буряк

Художник,

зашуганий,

так тяжко зароб-

ляючи копійку, він не вилазить

із підвалу, де піч, в якій обпалює

емалі, де на поличках стоси баночок

з ганчірками від дамських туалетів, як

демонстрація секретів творчості й натхнення;

тут музи часом залітають до вікна і сходить геній

замість білої гарячки, сюди експропріатори прихо-

дять і вимагають грошей і видовищ; буває, голий,

він ганяє привида круг столу, співає, коли вип’є, улюб-

лених пісень з репертуару позаминулої епохи; мов крамолу,

сприймає критику, точніше, критики не терпить,

в його піснях звучить ще берендейська туга,

і він готовий емаль розбить об фотоапарат

чи, навпаки, із фотоапарата

емаль зробити й власнику продати

колекції своїх робіт хоч зараз,

очі із орбіт його вилазять – рогом

він дивиться на власника,

та замість нього –

група манекенів

(Бальзак, Ейнштейн і Шикльгрубер)

під стіною з відбитими руками

продовженням відбитих рук

від нього вимагає сатисфакції

за честь спаплюжену

й розбитий апарат.