57

Юрій Буряк

Тут

суєта і втома,

шум скажених авт;

тут все знайоме і пересічне,

та пам’ятай – в цю мить кристалі-

зується талант – якийсь Вернадський

чи якийсь Сікорський іде слідами видів

і систем; комп’ютер вимкнуто, але підкірка

видає щось приголомшливе – нові нюанси знаних

теорем, і світ поволі змінює себе, засмічений відходами

ТБ і радіомузичних спірохет, де піротехник звуку і поет

вимучує частушковий куплет, “сонет” римує запросто

з “мінет” (це як раніше – кров-любов), і в спаринг із

вітчизною він може впарити кончиною; вся “пошлість”

днів оцих простима за умови тільки

тих зусиль, які природа тратить

на вистигання розумів своїх,

на досконалість духу,

днів нових, які залишать

розрух і наругу

й на висоту небачену зведуть

лише сумління Бога

і науку.