Бій “Кличко – Чемберс”

Юрій Буряк

Кличко з антропометричними даними атлета

і Чемберс, маленький нігер, потенційна котлета

для велета-антропометра.

І раптом нігер малий дзигою розвертає

феєрверк з арсеналу джунглів,

і Кличко, як Мауглі,

хапає незриму ліану і прикладає до телеекрану,

а тоді – понг-пінг жестикулює

і гепає задом об ринг.

Публіка шаленіє як Ніагара,

на “біс” викликає маленького нігера.

На батьківщині Володі – перша година ночі,

а він все не мочить й не мочить,

більш того, Чемберс його волочить

і, схоже, скоро задрочить.

Не проходять хуки, ні знаменитий джеб

лівою.

Чемберс, гумовий хлопчик, затягує Вову резервативою,

знову садить на опу.

На кону – 2 мільйони,

Чухають зайця циганські барони

на батьківщині Вови і Віті,

а Чемберс нахиляє Вову буквою “зю”

(це вам не Костя Цзю!) в олімпійськім привіті.

Лунає гонг. І салют!

Алес, капут…

Задрочений тренер заводить антропометрично бездоганного Кличка,

і той – мов зривається із гачка.

Бідолашний Чемберс на останній секунді –

Sic existentia mundi.

Він вже не хоче,

А Володя дрочить, як дуче… Дойчланд. Фламенко ф’южн.