40
Юрій Буряк
Татар-
ка у снігу,
венеціанка пла-
кучих верб, нагірних ручаїв
і крученими вуличками зранку візок
з дитиною ти по снігах котив, напівпід-
пільні служби у церквах, і на дзвіниці храму
дерев’яній завислий круком київський монах,
в чернечій рясі йорданський птах, і дзвони й подзвін
на горбах, Поділ напівзруйнований з будинком,
де із вікна у самозабутті у травні цілувалась
гола пара на підвіконні; все в снігу, і дим
із комірчини тягнеться угору (на мороз!),
валують пси і сторожем глухим
чатує час, а я везу малого, цей же дос-
від супутниці моїй пере-
дається, а в дзвоні
било дужче й дужче
б’єть-
ся.