12
Юрій Буряк
“Муж-
чина, а,
мужчина
удєлі капєйку.
Щаслівим будєш!”
З міжперся – хрестик золо-
тий, циганко юна. Невже
і ти така ж стара, чи ще старіша?
Ідеш вздовж озера у парку,
у квітниках жоржинних – материнка,
або як парка, а я читаю Метерлінка,
ворожко з юності у місті дискоболок і каріатид,
венериків й еротоманів, недужих на панкреатит,
парадантоз, але які цілують у-за-сос, бува, й
джахідок чи з родин комуноманіяків на пляжах
приамурських вишукують усяких,
які лише трапляються під руку,
щоб осягти науку,
в якій просяяв як знавець Овідій.
І ти була, як морфій або план,
їх продавали
бородані з Озерки із циган;
плід заборонений, так терпко
і непізнано вздовж озера ідеш,
Евтерпо юна…
“Мужчина, а, муж-
чина, удєлі
дваццать капєєк.
Щаслівим
будєш!”