12

Юрій Буряк

“Муж-

чина, а,

мужчина

удєлі капєйку.

Щаслівим будєш!”

З міжперся – хрестик золо-

тий, циганко юна. Невже

і ти така ж стара, чи ще старіша?

Ідеш вздовж озера у парку,

у квітниках жоржинних – материнка,

або як парка, а я читаю Метерлінка,

ворожко з юності у місті дискоболок і каріатид,

венериків й еротоманів, недужих на панкреатит,

парадантоз, але які цілують у-за-сос, бува, й

джахідок чи з родин комуноманіяків на пляжах

приамурських вишукують усяких,

які лише трапляються під руку,

щоб осягти науку,

в якій просяяв як знавець Овідій.

І ти була, як морфій або план,

їх продавали

бородані з Озерки із циган;

плід заборонений, так терпко

і непізнано вздовж озера ідеш,

Евтерпо юна…

“Мужчина, а, муж-

чина, удєлі

дваццать капєєк.

Щаслівим

будєш!”