165

Юрій Буряк

Наприкінці 60-х

В електричці з Мікояна другом –

не старого, а Сергія,

сина, Сергуна, як Ваксон каже, духом

блювотиння вся Есересерія

від Москви і до Дніпродзержинська

геть просякла, хлопці голубі –

не збагнеш, чи то пацан, чи жінка –

хрен із ними. Хто вони тобі!

І цього мудила на вертушку,

тільки запроторять у психушку!

Не таких ламали пацанів.

Дві епохи стрілись у вагоні,

розійшлися на нічнім пероні,

що в карибських водах кораблі.