167

Юрій Буряк

В той день я на Качанівку збирався,

15 років тому, 6 літ по осені,

в яку вогонь запався,

занапастивши те, що в попіл досі

Везувієм Помпею одягає.

Аеропорт “Бориспіль”. Так, я бачу –

вона із сином у літак сідає;

а ось ведуть їх у палац, на ранчо…

Останній день Помпеї. Все палає.

Мені життя без неї там немає.

І попелом вгортає час безмежний.

Зашторюю вікно на темний полог

(нас тут знайде грядущий археолог)

і їду на Качанівку. Понеже