188

Юрій Буряк

Гречаний

Він малював той берег Самари,

вікна в полум’ї надвечір’я.

Сонце шматою із ганчір’я

багряніло, мечем Наварри

видавалася башта водонапірна,

а вали Богородицької фортеці

навертали думки до втечі

(хоч доба була мирна)

трьох братів самарських з Азову.

Малював і хмару грозову,

але з часом темно-бузкову барву

замінила інша, світліша, потім

колір весь перейшов у Самару

і залишився тільки контур.