197

Юрій Буряк

Тінь пернатого змія. Початок 60-х

Прожектори над містом шукають Пауерса,

а лебеді летять над передмістям,

і хлопці на велосипедах-“юніверсах”

їх зустрічають картузів маханням, свистом.

Як цуценя із псом, змагаюся із батьком,

змій пернатий у вузлівську блакить гелікоптером

злітає над усім незримим спадком

з руїнами палацу і кар’єром.

Змій підіймається, і хвіст його на сонці

видно за Самарою, за плавнями, на тому боці,

де був колись Єрусалим козацький;

понад копрами змій сміливішає й шворку

перегризає, ретраншемент минає, на Кодацький

форпост летить, де кінь Богдана форкав

(і замість Пауерса, шле привіт Нью-Йорку).