247

Юрій Буряк

Ця ж вулиця часів Бажана і Яновського наприкінці 40-х,

У шинелях і галіфе проходить група з колишнього СМЕРШу,

Майстер корабля і автор “Чотирьох шабель”, рокований

Серцем, але на серці штормова погода, не він перший

І не він останній: ні він, ні Довженко не подолають і 6-го десятку,

Хоча слова їхні оновлюватимуться по дорозі у вічність

І лягатимуть, як першокласних стрільців у тирі – в “десятку”.

– Ну, майже!.. – скаже хтось. Але й приціли були не оптичні.

Це теперішній мрійник може собі дозволити

Постріляти вві сні по мішенях вождів. А тоді… Паротяг на Вологду

Чи по морю Білому в трюмі баржі…

Отже, вулиця наприкінці 40-х: у пальті із драпу

З міністерським портфеликом шкіряним (чи майже)

Друг того майстра іде з роботи і по дорозі складає оду сатрапу.