323

Юрій Буряк

Тоді квітнув мигдаль на Північній –

Графська пристань, ранковий туман;

Саме звівся на гребінь роман,

Як Петрарчине середньовіччя,

Справді, ставки були офігенні.

Я вдихав той мигдалевий чман:

Графська пристань і порт Інкерман,

І Климентові мощі в геєнні.

Був то березень, з Понту вітри

Підіймали мене в 23,

Перші бджоли і перший мигдаль.

І аули татарські внизу

Підіймали з руїн вертикаль,

Грозової напруги шизу.