322

Юрій Буряк

Некрополі із квітами живими

чи майже з вісімнадцятого ще

троянди опускаються дощем

і фіміамом із селянським димом,

каскади над померлими живими

в некрополях, де пошепки: шарше

ля фам – хвощем, плющем

яскравим і водночас ледве зримим;

там сходинки, вінки і голоси

і вхід до склепу, часу пояси,

галантним дамам сниться Давній Рим –

дитинний сон. А ти що робиш тут?

Достоту безневинний херувим

у золотих стрічках святкових пут.