1

Юрій Буряк

…я зачеплю випадково край теки,

яку ти нестимеш під пахвою, і вона

впаде, як хустка чиясь з човна,

зірвана вітром чи з вікна замку Монтеккі,

я схилюся і вибачусь, тільки погляд

мій видасть, зустрівшись з твоїм, що нам

знайомі той замок і вітер, який з човна

хустку зірвав і навіть та парасоля

чи тент на піску пустельного пляжу,

де я ніколи не був і ти навряд чи була,

де в долині видно гарбу і вола

сивого і небо суміші барв пізнього Караваджо.