2

Юрій Буряк

Я не знаю, з ким ти до мене

була, де ми бачились і чи ба-

чились, хто з нас був прив’язаний до стовпа,

але те, що був, достеменно

знаю, там, де барв непроникна суміш,

де зітерся напис під рамою, там,

де виходиш ти з барокових рам,

затяжких перук і легких парфумів.

Морок верст і верств гільйотинний молох,

на сокирі кров і на пні заруб,

і слова ще ті, що злетіли з губ,

які серп скосив і розплющив молот.