48
Юрій Буряк
Із Киє-
ва в останні
тижні липня,
в часи розрухи
ти вирушаєш у тряс-
кому плацкартному
вагоні в останню подорож
на зустріч із тією, що вилетить
за кілька місяців до США; та ти
цього не знаєш; останні дні родин-
ного життя на узбережжі моря; де
звідусіль лунає пісня про “мальчика”,
що хоче “у Тамбов”, і ти, тамбовським
вовком на чужім весіллі дозбируєш крап-
лини вин, що не допив, тепла, яке у рав-
ликах час спресував до глибини кар’єрів,
з яких видобувають блоки,
а з блоків роблять стіни;
рештки світлих днів
будівель, з яких
вели на
розстріл.