49

Юрій Буряк

Те місце

над Оріллю, де

купавсь Андрій;

вода ще чиста й радісна,

на пагорбі батьки; початок днів

твоїх, смішливий хлопчику; ріка невидима

понад Оріллю – ріка, де водяться страшні істоти,

яких і я не бачу, що можуть з’їсти й перегризти; цей

день у липні, що без продовжень, точніше, без

перспективи щастя і гармонії;

блищить на сонці срібне листя,

стежка крізь лісок сосновий;

так одиноко від усвідомлення

того, що це востаннє;

що не повернуться

твоє дитинство

й моя (відносна)

молодість; що

та ріка над нами –

могутніша,

аніж Оріль.