7

Юрій Буряк

Мандрьоха

вистрибом погнала за бугор,

а ти страждальцем романтичним

оспівував, впадаючи в мінор,

свій стан ідіотичний;

це писано з натури великого вкраїнського народу,

його непереведеного роду всіляких скакунів і вистрибайл,

яких не зміг в’ярмити у колоди

не те, що Свидригайл…

а навіть Катерина з Бонапартом,

Валуєв з циркуляром для поп-арта,

та інша всяка шваль, що шальками пограла

і попи здувала…

Здавалось би, не ті часи

і гноблять нас не так

і в Зодіаку не зварився Рак,

а ти взяла і змандрувала,

чкурнула до Америки, де стільки чорних срак

(як на вкраїнського іуду,

то забагато негритюду),

які повернення в минуле

не хочуть й не захочуть,

де класи й раси змішано в одне,

але і це колись мине,

і ти повернешся на ясні зорі і на чисті води.