Мільйон

Юрій Буряк

Я пережив еру махінатора Ісаковича,

котрий обіцяв мені мільйон

на розвиток видавництва і, найголовніше, літератури.

Я не отримав цього мільйона,

а в Ісаковича відкрилася у дальньому зарубіжжі

маленька мануфактура.

Проте, я не стверджую,

особливо в частині арифметичній,

що це саме так, що він не найупослідженіший бідак

і жив лише Божим духом для усієї громади,

а статки його – це лише так, по дотичній

набуті, а може, із неба звалилися –

знак, т.б.м., Божої благодаті.

Я пережив мільйонера Я., для котрого слово “мільйон” –

не порожній звук, а реально набута дійсність

із карасями в басейні, з фонтаном біля доричних колон

і з ним самим на терасі,

величним, як вождь у відомій пісні

або оспіваний ним же дирижаблеподібний куондом.

Я пережив еру після падіння їхнього каганату,

вцілів на уламку айсберга, жертва олігархату,

з моєю любов’ю до всіх собак

відбив напад скаженого бультер’єра,

любителя фотосесій і чи то кума, чи, може, молочного брата

схожого на гебельса лідера

зі світлини біля бар’єра.

Коли він напав на таксу, я брав його (подумки) задні ноги

і, розмахнувшись, бив об залізні грати

київського стадіону, де матч смерті хлопцям з Шулявки

й Сирця довелося грати –

і мордою бультер’єр той подібний тепер до шавки.

Я заробив той мільйон самотужки,

та процеси криз, девальвацій і перипетій всіляких

не дали мені змоги закласти стабільну основу.

А тоді прийшли тушки, а потім тітушки,

і відтак мені знов довелося відбивати атаки,

і все почалося [спочатку.

З мільйона. По колу] знову.