Ейдос київський

Юрій Буряк

Розкажи йому, іноче: ніч над Самбатасом, на Копиревому кінці над Каббалою хозарський жрець; розкажи йому, іноче; все ж бо Звідти, се лише єресь; Самбатас не Сінай; розкажи йому, іноче; ізмарагди століть і чорні кристали незнищенного духу;

гарна легенда; всі-бо легенди потлумачені греками в світлі Царгорода; плащаниця Людино-Птаха віє в очі Антонію; візіонерствує пастор:

мироточиві голови громадяться в надрах печер; бганки ряс брижить тепле повітря підпаленого тернища; правда ховається в чреслах “святих бісів”; боги його дитинства стоять на причілку; бісові речитативи проймають нетрі лісів; пугач сліпий летить над степами в парі із пустельгою;

Отче-наш-Господи-помилуй-Отче-наш-Господи-помилуй – вогні летять і шепочуть губи: не бачить розіп’ятий на хресті палених на багаттях; оздоба його ікон – кристали, насичені полум’ям, про сяйвом автодафе; тягнуть із Херсонеса мощі Климента, закладають Десятинну, висаджують у повітря Михайлівський Золотоверхий; шукають свій Царгород у Москві;

жилаві ієрархи при дворах царів чужої держави; християнські місіонери Сибіру й Аляски;

босий Христос під батогами рейтарів, учні його у ровах – падло для вороння; Христос Пантакратор у склепінні Софії по семистах роках отці Його церкви у барокових шатах козацької шляхти.

Розкажи йому, іноче: про що говорив Антоній з хозарським жерцем,

нащо споганив батьківську віру, чим сподобився ласки Божої…