Останнє літо разом

Юрій Буряк

Пісні тієї із гучномовця

мотив ностальгійно пророчий,

погляд твій непорочний –

ти вже в майбутньому, нуль емоцій.

Море шерхоче об рінь,

ген пропливає вітрильник,

море на всю широчінь.

І це вже прообраз розлуки,

за обрієм обрій, навколосвітка;

хлопчик хоче в Тамбов і не хоче в Прилуки,

а тим паче – з принуки буть свідком.

Море шерхоче об рінь,

лице незворушне,

жодних душевних борінь.

Хлопчик їсть кавуна і сміється,

піонерка на постаменті втрачає гіпсову ногу,

хлопчика перериває далеке меццо-

сопрано, він бере не ту ноту.

Море шерхоче об рінь.

Місячна стежка і хвиля

в декілька поколінь.