24

Юрій Буряк

І

понад

кожною з них

мости і місточки,

чи просто кладки,

понад ними дерева, ще самосійні,

боброві гатки та інші вигадки меш-

канців понадрічкових, греблі з озерами,

наприклад, і строгий ландшафтний виклад

шляху крізь тисячоліття, вигини пагорбів кру-

тизни такої, що в порівнянні з теперішнім руслом

бачиш, якою вона була в епоху палеозою, скажімо,

часом стирчать з її берегів кістки викопних тварин –

буйвола доісторичного, мамонта чи шаблезубого

тигра, а нині з Червоної книги видра не з’явиться

навіть потішити зір, не те, що якийсь там звір;

здегенероване людство скоро вб’є останнього

вепра і почнеться новітня ера,

люди вимруть, як динозаври,

в людства немає завтра,

і це є урок великого

вчора

малих

річок.