1

Юрій Буряк

У Гетінсбурзі, штат Меріленд, гори снігу,

син мій у корку стирчить по дві години.

Дякую Богові, що Він береже мого сина,

тільки дорога слизька, й скільки відлига

триватиме, невідомо. Та й чи буде відлига?!

Бачу ці корки й засніжені передгір’я,

пару бензинову й вогники авт, за кермом бачу

його, дзеленчить мобілка в домі у Гетінсбурзі,

де ждуть його на вечерю, де падає світло

на сніг із вікна чи побілка відбивається на Апаллачах.

Вкриті снігом тсуги, стара жінка думає про

сніги на іншому континенті, згадує їх, якими були

задовго до потепління і клімату змін; бачить

вулицю в Києві, плакат велетенський, розірваний

навпіл із претендентом, оком який нагадує заморожену рибу.

Київські гори також у снігу. Буде повінь

страшна, і великі надії тут покладають на водокачку,

на інавгурацію Президента і на заходи виняткові

з реорганізації авіаліній між Києвом і Гетінсбургом,

що знімуть проблему високого снігу

і між нами із сином стосунки суттєво покращать.