36

Юрій Буряк

1969

На фабриці кондитерській цукати в діжках, мішки із кавовими зернами, какао з острова Макао, мішки на макаронній (біля будинку Міші Шнейдермана, Свєтлова М., класика, що яблуко в зубах тримав, і бачив у траві Тарасову папаху; – з якого дива? – гренадця-горопаху запитати б); розвантаження вагонів із меблями на залізничному вокзалі; ткемалі дух аджарський на Озерці (розбірки снайперські останніх літ – дешеві комікси трагедій катеринославських, у штабелях еліт, розстріляних підвальними в підвалах, оспіваних мангалами в дувалах); на Пушкінському, де мешкав Соловйов, куди мене запрошувала Ліда, Табідзе Тіціан – о, ні! – річпорт, з якого можна доплисти до сіл, де збереглася Україна, машина часу – теплохід, і дівчина з тобою, дочка військового, з російського відділення філфаку вона; куди ми допливли, не пам’ятаю, була там череда і ліс віддалений з якоюсь базою, і стежка крізь луги, і десь наприкінці тієї стежки ти цілував її в сережки, ви впали у траву, і ти відчув, що можна тятиву пускати, але ти був тоді ще дуже вольовий, сказати б: “Глядь! А що їй скаже мама?” Натомість треба було знати, що не імуть страму, котрі ідуть до лісу з юнаками, їх треба дбати, жорстоко дбати, а “не жувати соплі”, і на порозі в рай спинив стрілу; а далі, далі на вокзалі у плащі і під дощем ти проводжав очима поїзди; і, з огляду на метеоумови, які до мови української чомусь достосуватись не могли, ти вирішив, що Вільнюс допоможе, де лісові брати, де схоже усе на те, що ти й хотів, чого ти прагнув (там батько й син у літаку перелетіли в США, литовські антраша, сказав би Саша-балерон, хоча це тінь бліда “Серапіонових братів”, розстріляних у літаку, який також туди летів); і знову заробити гроші на вантажно-такелажних роботах було найперше, що на думку спало і на Шинному заводі ти розвантажував вагони з каучуком – по 9 тонн щоночі; ти заробив надлам хребця (та, слава Богу, не обрив отця), бо Маша С. не оцінила б неборака – твоїх достоїнств, з проекцією на Спартака, який би міг спартачити, принаймні загубити певний такт, що переходить з рухів вагінальних у пробу голосу і відкриття раптове здібностей вокальних; мішки із каучуком були неначе камінь Сізіфа, але найприкріше, це – пурхавки із міфу, коли твій суперменський запал у лазні чоловічій (щоб змити каучуку бруд) маліє, як такий собі стандарт середньостатистичний серед цар-пушок і гармат з морських фрегатів (для фрігідних маєстатів) таких калібрів, що почуваєшся якимсь колібрі, випадково залетілим до клітки з птеродактилями; можливо, через це всі гроші, які ти заробив на Шинному заводі, було пропито з друзями на Набережній, де на столах мангали диміли і продавали у пляшках довгастих з тонкими горлечками сухе вино токайське; але мені (тобі) допомогли пізніше дві Галини звільнитися від комплексів, бодай від половини і наполовину.