Ю. І.

Юрій Буряк

Часом я бачив його на бульварі,

Коли він вигулював пса

Пізно ввечері; коли в антикварів

Затримувався і залишався сам

На безлюдній вуличці, та самотність

Зникала з його появою, так

Ми проходили паралельним курсом. Потиск

Руки його – це був знак.

Щовечора той самий шлях

Ти проходив у двох ролях:

Одна належала йому, а одна тобі,

А все інше лаштувалося до сну.

В сні стояли люди і кораблі.

Краще роль виконувати одну.