148

Юрій Буряк

Вранці море стає безберегішим, за фелуками сива

пелена розмиває і воду, і небо,

і тоді, завдяки лиш ліхтарному фалосу на молу, це непо-

розуміння стає очевидним, як невизначена перспектива

міста котів, яке хоче злиття із усім, що красиво

стелить йому, хоч відпала насправді потреба

прикрашати царя котячих, з генералісимусом портретам

надавати схожості і робити його не таким, як він був, агресивним.

Тут коти заступають всю фауну і зазіхають на флору,

що становить загрозу державному статусу і Чорноморському флоту,

тут полковник військово-повітряних сил сусідньої супердержави

Нептуном прикидається і тягне на пляж за собою

упирів, упирят і у плавках німфеток ораву

і під приводом нібито мирним готує зі Злом їх до бою.