14

Юрій Буряк

Виходь на плато партенітське, з цього майданчика і Іоан понад

бескидами небес блакитну Ґотію провидив,

пливе на ПБК осінній автобан,

а зір пливе в небес околи над візантійським дальновидом

і крізь самшит і хвою – горньої молитви

нагірна проповідь – латиною і грецькою, і ґотською, такими мовами!

Від Нікіти, ізнизу, із чрева храму долинають ритми

словами Іоана, константинопольського паломника,

вогник із свічника в руках Іфігенії, коханої самого Ахілла,

тремтить від подиху, через тисячу літ вона привидом з’явиться із лісу

над каменем, поставленим на свіжовириту могилу

над прахом Іоана, що духом був подібний до хреста нагрудного

з пантікапейського заліза.