«Їхав до батька з матір’ю...»

Юрій Буряк

Їхав до батька з матір’ю,

до друзів, до Лесі, до Володимира,

до тих, хто був у фаворі або на фарватері

часу, але половина з’їхала, а половина вимерла,

зосталося декілька друзів, недругів,

купа родичів, пара діячів культпроцесу і

ті, кому кілька літ ще до пенсії

і кому вже не стати метрами.

Та не за тим ти їдеш, викидаючи гроші

на дорогу, на згадки, на тепло, яке ще не вичахло,

замість яблука соковитого – вичавки

і напис на осокорі

замість вірша: “незабутній Мариші від друга її Сірожі”,

і замість води джерельної – цілий дзбан меланхолії.