«Похмурий ряд криївок мафіозі...»

Юрій Буряк

Похмурий ряд криївок мафіозі

на схилах поміж вуличок кривих,

вночі на Совках чути гук сови,

будівлі повклякали у наркозі

(спитати б, на якій спинились дозі).

Совковий рай, собаки злі в усіх.

Ось тут його й пришили. Був морпіх.

Не встиг добудувати, ностра козі

не догодив, за бум отримав постріл,

це пам’ятники нашій коза нострі.

Забито навхрест вікна, у дворах,

як мальви, піднялася конопля.

Перебігає стежкою ховрах

чи, мо’, пацюк тікає з корабля.