«Востаннє покружлявши на межі...»

Юрій Буряк

Востаннє покружлявши на межі

днів літа й осені, прощальним salve

над Києвом, що цьогоріч у мальвах,

сьогодні просигналили стрижі,

маленька зграя, їхній ар’єргард

із характерним криком з надвечір’я

над хмарочосом пропливла знічев’я,

доповнюючи літа амаркорд.

Стрижів розняті крила як скрижалі

із летом літ у літі зі стрижами

передосіння хвиля ностальджі.

Здавалося б, чого б оце журитись?

Всього лиш бистрокрилі ностальджинки

над містом олігархів і бомжів.