11

Юрій Буряк

Він казав, що немає основи, яка всіх тримає

в одному полі, у моноліті, що немає цілісності

в народу – і тому… кращі люди з конгломерату,

житиме те, що живучіше, а помре те, чому час помирати,

важко думалося йому, лиш одного разу

він повірив написаному художньо… коли

прочитав «Батьківські пороги» Тютюнника…

казав мені часом «усі йдуть вперед, а ти тягнеш назад…»

що «перед», а що «зад», я тоді не допетрав (батькове слово).