«Городянко, маків-цвіт, Наталя...»

Юрій Буряк

Городянко, маків-цвіт, Наталя,

Опустилась ангелом з небес

Досвітком на київськім вокзалі,

Де зустрів я в ангелі тебе

Всім струмінням одягу, очима

Карими, що сповнені тепла,

Я згадав, що богом провістима

В іншому житті мені була

Жінка, схожа з ангелом небесним

У житті, яке я не прожив.

Був у неї з діамантом перстень,

Променився поглядом бурштин.

Городянко, маків-цвіт, Наталя,

Лебедиво листопадних днів:

Між тунелів, арок, між порталів

Профіль, що на Вишгород летів.