Після Празької весни

Юрій Буряк

(спогад брата)

Радянські частини ішли з німецькими,

гуркіт бронемашин,

гусениць брязкіт, і раптом він,

той пацан, кинувся на Старомєській

з пляшкою із “коктейлем Моло-

това”, хтось від нас

чи від німців зрізав так, що потряс

небо над містом, танки колом

обігнули пам’ятника й спинились,

кров потекла в янголяти по крилах.

Ми ввійшли переможно. Серпень

такий стояв, так

я побачив Прагу, жертву

на бруківці, яку переїхав танк.