Fortunatus

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

Безвільно, як за течією човен

Підхоплений, несамохіть із бистриною

Змагається на швидкості чимскоршій,

Мчусь до тріумфу, так неволить воля.

Не суперечу я, мутним-бо стане зір,

Та зрак зіркий і відкидає муть.

Так і крізь дощ ваш лондонський йому

Являє Адріатика красу.

Нехай вигнання прагну я, душа

На другарів нових багата й любить

Нас чужина, й несе чимдалі швидше.

Iнодi тебе доганяє потiк дивного щастя, породженого тими вiтрами, якi, за спостережливим Данте, носять блiдi тiнi грiшникiв у темрявi Пекла*, таке ж почуття оволодiває нами й тут, в осердi сонячного свiтла або над прохолодними росисто-зеленими пасовищами i в печерах чарiвної блакитi.

Уестон Сент-Лльюмніс

* “E paion si al vento esser leggieria.”

“Ombre portate dalla dette briga”.