Станси про поета

Си Кунту (переклад Юрія Буряка)

Си Кунту (837–908) – китайський поет часів Шамсі Башту (Київського), сучасник тюркомовного поета нашого раннього Середньовіччя, а їхньої епохи занепаду династії Тан. Поет, котрий вважав поезію таїнством, найвищим втіленням абсолюту (дао), котрий у творчості прагнув вийти за межі видимого, до невловної внутрішньої суті, досягти надчуттєвої насолоди в єднанні з дао.

Співвітчизник Лі Бо, Ду Фу, Бо Цзю І, Ван Вея та інших уславлених співців Піднебесної, він цілком надається для сучасного прочитання. Не архаїчний, вишуканий і позачасовий представник однієї з хвиль піднесення китайської поезії, антології якої налічують сотні томів.

– так пишеться його ім’я. У світі дао це ім’я перебуває на одному з найвищих щаблів (небес).

Академік В. М. Алексєєв ще 1916 року здійснив у Петрограді фототипічне перевидання його текстів, давши глибокий коментар кожному з шестистрофників поієрогліфно.

Автор перекладу скористався з його напрацювань, переспівавши великого китайця за приписами великого синолога й знавця даосизму.

Юрій Буряк